Для в’язання зразка ажуру для жіночих і дитячих речей набрати 27 петель: 1 рапорт – 12 петель плюс 1 петля для симетрії і плюс 2 петлі кромочні.
Червоно-чорний (варіанти)
Майстрині при вишиванні враховують кожну деталь: якість тканини, ниток, яскравість і довговічність кольорів. Червоний – найбільш поширений колір вишивки, наповнює вишивку енергією радості і сонця. Чорний колір вишивки асоціювали саме з землею та її плодовитістю. Чорна вишивка на одязі обіцяє власнику багатство та добробут.
Повна схема для блузки
При виборі свого стилю слід враховувати особливості фігури та якого візуального ефекту ви бажаєте досягти. Більшість вишитих сорочок шиють способом, коли рукав викроюється разом з плечової частиною переду і спинки. До вашої уваги повна схема літньої ніжної блузки.
Ромбоквіти трикольорові
Трикольорова вишивка хрестиком на натуральному льоні для сучасного українського жіночого плаття, блузки, костюму.
Бікіні гачком
Купальник із двох частин (бікіні), розміp 42-44. Бавовняної пряжі – 100-120 г. Гачок №2,5.
Бахрома спицями
Для в’язання бахроми спицями необхідно приготувати три спиці, одна з яких для бахроми більша в діаметрі. Або можна використати олівець, ручку чи звичайну лінійку. Для зразка набрати довільну кількість петель.
Картина «Кропивник на магнолії» (схема)
Чудове рішення для індивідуалізації інтер’єру – картини з птахами. Рисунок вишивки виконано хрестиком.
Техніка вишивання
Починати освоєння техніки вишивання необхідно з нескладних і легко здійснюваних швів. Для початку непогано спробувати вишивати на зразку.
Кльошні спідниці
Сонце-кльош – це спідниця, викрійка якої коло, що нагадує в розправленому стані форму сонця. Інші кльошні спідниці складаються з клинів, розширених внизу. Зазвичай використовується парна кількість клинів. Такі спідниці називають: чотириклинка, шестиклинка, восьмиклинка.
Змінення розміру, складання і нанесення малюнка
Малюнки для вишивання можна збільшувати або зменшувати, можна безпосередньо при вишиванні, для чого вишивальниця бере більшу або меншу кількість ниток тканини на одну клітинку робочого малюнка. Малюнки вільного контуру збільшують за допомогою фотозбільшувача, проекційного апарату або шляхом збільшення або зменшення малюнка по клітинах.