Приступаючи до вишивання, необхідно мати нескладні, але зручні в роботі інструменти і пристосування.
До них відноситься набір голок, різних за довжиною і товщиною, з подовженим вушком для товстих і вовняних ниток. Голка повинна бути трохи товще робочої нитки, щоб отвір проколу вільно пропускав її.
Добре підібраний наперсток полегшує і прискорює вишивання, оберігає палець від наколювання, особливо при роботі з щільною тканиною.
Ножиці повинні бути маленькими, з загнутими і обов’язково гострими кінцями, зручними для вирізання тканини всередині.
Круглі п’яльці бажано мати великі і трохи менші.
Нитки і тканину для вишивки підбирають в залежності від призначення речі і техніки виконання.
Для рядкових (наскрізних) і хрестових робіт, де треба рахувати або висмикувати нитки, необхідно мати тканину полотняного переплетення, для інших робіт підбирають і відповідну тканину.
Для вишивки найкраще підходять нитки муліне як найпрактичніші, але деякі роботи ліпше робити використовуючи шовк, ірис, вовняні нитки. Можна застосовувати віскозні нитки, висмикнуті з тасьми або стрічки, а також з вовняної і шовкової тканини. Гарус підходить для виконання опуклої гладі та декоративних сіток; для більш тонкої роботи його роз’єднують. Для ошатної вишивки можна використовувати металеву нитку – люрекс, бісер, блискітки.
Малюнки для вишивки прийнято розділяти на малюнки вільного контуру і спеціальні. В рисунках вільного контуру використовуються декоративні шви, ришельє, вишивка бісером, стеклярусом, аплікація, а також всі види гладі, крім лічильної.
Вишивка лічильною гладдю, хрестом, рядкові гіпюри, біла рядкова вишивка виконуються за спеціальними малюнками, які строго обмежені визначеними рамками клітини або довжиною стібка.